on-line середовище

Методичні рекомендації щодо створення on-line середоща

Методичні рекомендації щодо створення

              он-лайн середовищ.

Починаючи із середини ХХ століття, дистанційна освіта стає доступною формою надання освітніх послуг широким верствам населення. Дистанційна освіта виходить за межі одного навчального закладу, розгортається в глобальну всесвітню систему.

Дистанційне навчання в загальноосвітніх навчальних закладах вимагає запровадження моделі, побудованої на принципі єдності дидактичних і інформаційно-комунікаційних технологій, що ведуть до створення  On-line інтерактивного навчального середовища.

Етапи формування On-line інтерактивного навчального середовища

1 етап. Організаційний:

                    створення електронних скриньок для вчителів і учнів;

                    діагностика комп'ютерного обладнання в закладі;

                    закупівля WEB-камер для вчителів і учнів;

                    налагодження і заміна комп'ютерної техніки;

                    навчання вчителів;

                    навчання учнів;

                    проведення пробних On-line уроків.

2 етап. Технологічний:

                    розробка і проведення On-line уроків з математики, англійської мови, природознавства, російської мови, української мови, історії, географії та ін.;

                    напрацювання навиків On-line спілкування;

                    виявлення й узагальнення помилок під час трансляції уроку;

                    відбір найефективніших методів подання матеріалу і контролю знань.

3 етап. Корекційний.

Обговорення кожного тренінгу, уроку і планування наступних кроків для поліпшення On-line уроків.

Важливими залишаються методичне і дидактичне забезпечення On-line уроків, а саме:

                    презентації уроків;

                    тестові завдання;

                    відеоролики;

                    аудіозаписи;

                    тексти (Word);

                    готові ППП тощо.

Усі ці завдання вчитель розробляє самостійно, і тому потрібно зазначити, що, на жаль, ще й досі :

    відсутні загальнодержавні стандарти володіння ІКТ працівниками освіти;

   не створена відповідна матеріально-технічна база в закладах освіти;

    існує невідповідність між потребами у знаннях і можливостями забезпечення цих потреб;

     низький рівень інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів;

     відсутня державна підтримка у розробці електронних дидактичних матеріалів.

ПЕРЕВАГИ    ТА     НЕДОЛІКИ        ДИСТАНЦІЙНОГО      НАВЧАННЯ

ДОЛАЄМО ВІДСТАНЬ

       Перевага: Завдяки дистанційному навчанню долається відстань між учнем та вчителем. Завдяки дистанційному навчанню учні, які з певних причин пропустили урок, зможуть прослухати його , не виходячи з дому. Це зручно і комфортно. Від вас вимагається тільки підключення до мережі Інтернет, наявність комп’ютера та мікрофона; якщо ви хочете встановити візуальний контакт з викладачем, то маєте використовувати веб-камеру.

        Недолік: З іншого боку, домашня атмосфера не завжди сприяє ефективному навчанню та запам’ятовуванню. Вас можуть відволікати домашні справи, діти. Це не дозволяє достатньо сконцентруватися на занятті.

НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ – НОВІ МОЖЛИВОСТІ

        Перевага: Використовуючи новітні технології, ви можете записати ваші заняття і, коли матимете потребу, зможете знову і знову прослуховувати ваші заняття, щоб уточнити граматичні або лексичні моменти. Під час online-занять використовуються додаткові ресурси, які викладач ретельно добирає завдяки мережі Інтернет. Це аудіо-, відео-файли, фотографії, додаткові тексти для читання (це можуть також бути оригінальні тексти іноземних авторів або, наприклад, матеріали Вікіпедії).

         Недолік: Ви так само можете уточняти незрозумілі моменти з вашим викладачем під час звичайних занять. Такі консультації є більш ефективними, ніж прослуховування аудіозапису. Адже, під час повторного пояснення викладачем того чи іншого матеріалу можуть виявлятися нові, невідомі раніше або забуті, правила (граматичні, лексичні, синтаксичні тощо), які ви зможете уточнити, вивчити або згадати.

НОВІ ЛЮДИ

       Перевага: Дистанційне навчання об’єднує людей з різних куточків України та світу. Це нові знайомства, що завжди весело і цікаво!

       Недолік: Дистанційне навчання не завжди ефективне для дітей. Адже, дітям важко висидіти ціле заняття (годину чи більше) перед комп’ютером. Їм більше підходять традиційні заняття наживо і з елементами гри.

Організація пошукової роботи учнів на уроках математики засобами новітніх інформаційних технологій

Організація пошукової роботи учнів на уроках математики засобами новітніх інформаційних технологій

            У статті обґрунтовано доцільність використання методу навчальних проектів на уроках математики як такого, що сприяє актуалізації пізнавально-пошукової діяльності учнів, підвищенню мотивації учнів до навчальної діяльності та формуванню в них ключових компетентностей.

На довгій лінії інтелектуальної освіти, на протилежних кінцях якої стоять учитель початкової школи й академік, скрізь потрібна діяльність, що збуджує, навчання, яка  розвиває,  виховує,  можна сказати, моральне навчання, тому що моральність у широкому розумінні слова може розглядатися

 як найвища мета школи
                                                           Ф.А.Дистервег

... з найбільшою енергією і завзятістю опанує предмет учень,

розумові сили якого були найбільш інтенсивно збуджені

завдяки способу викладання предмета

чи  методу

Ф.А. Дистервег

            Останнім часом в освіті дедалі більшого поширення набуло використання комп’ютерів та інформаційних систем. Цей напрям інноватики цікавить мене. Але слід зазначити, що сучасна система освіти націлена на виховання гармонійно розвинутої людини, на створення високоморального інтелектуалу. Тому я поставила собі за мету на уроках математики направити інформаційні та інноваційні технології на розвиток пізнавальних навичок учнів, уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі…

            Сьогодні процес інформатизації охопив всі сторони життя сучасного суспільства. Цей процес має кілька пріоритетних напрямків, до яких, безумовно, слід віднести інформатизацію освіти. Вона є першоосновою глобальної раціоналізації інтелектуальної діяльності людини за рахунок використання інформаційно-комунікаційних технологій [5].

            Сучасний урок,  якісний урок,  якісна освіта — всі ці питання постійно перебувають у полі уваги не тільки вчителів: вони хвилюють випускників, їх обговорюють батьки, висуває держава як одну з головних проблем забезпечення якісної освіти. Вчитель має усвідомити: щоб освіта була якісною, педагогічну діяльність слід спрямовувати не тільки на засвоєння учнями знань, предметних умінь і навичок, а й на засвоєння ними способів, методів і прийомів, на розвиток здібностей у пізнанні нового, незнайомого, на створення умов для розвитку самостійності та набуття ще в шкільному віці досвіду вирішення проблеми, реалізації своїх намагань як в освітній діяльності, так і загалом у суспільстві [7].

            Математична освіта – важлива складова загальноосвітньої підготовки. Місце математики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному і соціальному розвитку особистості. Цілі навчання математиці випливають із загальної мети шкільної освіти – різнобічний розвиток особистості, створення умов для інтелектуального, морального, фізичного розвитку, саморозвитку учнів та підготовка до вміння самостійно вчитися протягом життя, не губитися в новій пізнавальній і життєвій ситуації, не зупинятися, якщо немає готових рішень, не чекати підказки, а самостійно шукати джерело інформації , шляхи розв’язання, бо вміння вчитися змінює стиль мислення і життя особистості. Усебічному розвитку особистості сприяє формування інтелектуальних умінь а навичок. Педагогічні шляхи формування інтелектуально розвиненої особистості визначають,виходячи з інтеграції змісту освіти, розвивального та проблемного, особистісно зорієнтованого навчання, саморозвитку учнів, що відображується у відповідній системі принципів,форм і методів навчання, співтворчості вчителя та учня. Особливості математики як науки і навчального предмета визначають її особливе місце в процесі інтелектуального розвитку особистості,оскільки вона дає можливість включати учня у свідому й цілеспрямовану діяльність, яка  за  своїми характеристиками близька до дослідницької [2].

            Учні вважають математику важким предметом та позбавленим творчості. Їм важко вивчати формули та їх застосовувати. Вони не бачать зв’язку між інформацією, яку вони отримують та реальним життям. Також доведено, що читання книжки та пояснення вчителя ведуть до запам’ятовування 30% інформації. Якщо на уроках використовувати демонстрації то ефективність збільшується до 70%. Якщо учні будуть брати участь у дослідженні матеріалу, то знання зростуть до 90%.

            Для того,  щоб підтримувати у учнів інтерес до знань на уроках математики, необхідно будувати навчання на активній основі,  через доцільну діяльність учня, погодившись з його особистим інтересом. Пріоритет в цьому відношенні належить проектно-дослідницькому методу.

             Ідея включення проектної діяльності в освітній процес була запропонована американським педагогом і філософом Джоном Дьюї більше століття тому. Вперше у вітчизняній педагогіці актуальність цієї проблеми вивчав О. Макаренко, який в результаті своєї новаторської педагогічної діяльності дійшов висновку про проектування особистості як суб’єкта педагогічної праці. Таку думку не раз висловлював  В. Сухомлинський,  багатогранну педагогічну спадщину якого проймає ідея проектування людини.   Визначення суті проектування як педагогічного явища є досить складним, бо надзвичайно складними і багатоцінними є система проектування і сам педагогічний процес. Саме слово “проект” у перекладі з латинської мови означає “кинутий уперед, задум, план” тощо [3].

             Проектування в загальному його розумінні — це науково обґрунтована побудова системи параметрів майбутнього об’єкта чи якісно нового стану існуючого проекту прототипу передбачуваного або можливого об’єкта стану чи процесу. Проектування — особливий тип інтелектуальної діяльності, відмінною особливістю якої є перспективна орієнтація, практично спрямоване дослідження.

            Німецький педагог А. Флітнер характеризує проектну діяльність як навчальний процес, в якому обов’язково беруть участь розум, серце і руки (“Lernen mit Kopf, Herz und Hand”), тобто осмислення самостійно добутої інформації здійснюється через призму особистого відношення до неї і оцінку результатів в кінцевому продукті [3].

            Процес навчання по методу проектів –  процес двосторонній;  для успіху навчання потрібна не тільки висока якість роботи вчителя,  але і активна діяльність учнів,  їх бажання оволодіти передаваними вчителем знаннями,  їх невгасаючий інтерес до навчання.  Для того,  щоб учень сприймав знання як дійсно потрібні,  йому необхідно поставити перед собою і вирішити значущу для нього проблему, узяту з життя, застосувати для її вирішення певні знання і уміння, у тому числі і нові, які ще належить придбати, і отримати у результаті реальний, відчутний результат [4].

            В останній час працюю над використанням проектної технології навчання у своїй практиці. Крім того, формування інтелектуальних умінь неможливе без застосування комп’ютерних технологій. Використання комп’ютера на уроках математики дає  змогу прогнозувати,  моделювати  математичні  процеси.  Під час свої роботи намагаюсь дотримуватися такої мети:  розвивати дитину як неповторну індивідуальність, формувати в неї творчий потенціал, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності.

            Метод проектів набув поширення і став популярним завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань і можливостей їх практичного застосування для  розв'язування конкретних проблем в ході спільної діяльності учнів, оскільки успішна реалізація проектних технологій не просто змінює традиційний підхід до навчання, а стає особливо актуальною саме тому, що сприяє розвитку таких навичок мислення високого рівня як аналіз, синтез та оцінювання. Використовуючи проектний метод, можна легко здійснювати міжпредметні зв’язки математики з іншими науками [3].          

„ Все, що я пізнаю, я знаю, навіщо це мені потрібно,

де і як я можу ці знання застосувати" –

ось кредо методу проектів, яке приваблює багатьох учителів, що прагнуть умотивувати навчально-виховний процес .

            Цей метод дає позитивні результати, оскільки в його основі лежить розвиток в учнів пізнавальних навичок, уміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення, формування навичок мислення високого рівня.  Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, — яку вони здійснюють упродовж певного часу [4].                 

             Під час роботи  над проектом  учитель  звертає увагу учнів на те, що метод проектів припускає можливість вирішення проблеми; у ньому передбачається, з одного боку, необхідність використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого - інтегрування знань, умінь з різних галузей науки.

            Учні знають, що будь-яка робота над темою чи просто групова робота не може називатися методом проектів!  Результати виконаних проектів повинні бути матеріальними.  Якщо це теоретична проблема, то має пропонуватися конкретне її розв'язання та висновок, а якщо практична-матеріальний результат, готовий до впровадження.  Метод проектів передбачає певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють  розв'язати  будь-яку проблему шляхом самостійних дій учнів з обов'язковою презентацією (представленням) отриманих результатів. З іншого боку, ця технологія включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю.

            Отже, основні вимоги до використання методу проектів, зокрема при вивченні математики:                        1.   Наявність значущої в дослідницькому або творчому плані проблеми чи задачі, для  розв'язування якої потрібні інтегровані знання та дослідницький пошук.

2.   Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів.

3.   Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.

4.   Визначення кінцевої мети проектів (спільних / індивідуальних).

5.   Визначення базових знань з різних галузей, необхідних для роботи над проектом.

6.   Структурування змістової частини проекту (з вказуванням поетапних результатів).

7.   Використання дослідницьких методів: визначення проблеми, дослідницьких задач, які  випливають із проблеми, висунення гіпотез щодо їх розв'язування, обговорення       методів  дослідження,       оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підведення  підсумків, корегування, висновки (використання в ході спільного дослідження методів мозкової атаки і круглого столу", статистичних методів, творчих звітів, перегляду тощо).

  8.   Результати виконаних проектів мають бути матеріальними, тобто певним чином оформлені (відеофільм, альбом, комп'ютерна газета, альманах, веб-сторінка тощо).                                                                                                          

             Головне завдання вчителя при використанні методу проектів - зацікавити учнів у набутих знаннях, що можуть і повинні знадобитися в житті. Потрібно поставити перед учнями актуальну, значущу проблему, для розв’язання якої необхідно збагатити і застосувати власні знання. Учитель тільки спрямовує думку учнів у потрібному напрямку. А робота під час виконання проекту завжди орієнтована на самостійну діяльність учнів, формування вміння самостійно обирати різні рішення, шляхи отримання інформації, генерування ідей, гіпотез, прогнозування їх розв’язання [4].              

 Застосування методу проектів в процесі викладання шкільного курсу математики дає можливість: перетворити абстрактну математику (такою її бачить більшість учнів) на цікаву та особистісно значущу, що сприяє розвитку творчих здібностей особистості; активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів при вивченні математики; забезпечити зв'язок теоретичного матеріалу з його практичним застосуванням; надати учням більш повної самостійності.

            Дослідження доводить, що творча проектна діяльність:

•     формує навички самостійної орієнтації у навчальній, науково-методичній та довідковій літературі, вчить здобувати необхідну інформацію самостійно;

•     активно розвиває в учнів основні види мислення;

•     сприяє їх психічному розвитку, зберігає та підсилює в учнів, намагання створювати, творити;

•     зміцнює емоційно-вольову сферу уч­нів;

•     сприяє розвитку інтелектуальних здіб­ностей, вчить мислити від абстрактного до конкретного;

•     залучає учнів до реальної самоосвіти;

•     сприяє інтеріоризації (запредмечування), тобто переходу від зовнішніх дій до внутрішніх дій (їх трансформацію);

•     допомагає учневі усвідомлювати себе творцем своєї діяльності;

•     посилює позитивну мотивацію учня, бо проект обирається та реалізується на основі власних інтересів, потреб та можливостей;

•     формує творче, системне мислення;

•     привчає учнів до цілей складаючої діяльності, яка є головним компонентом перетворення інформації, енергії, самого себе;

•     сприяє формуванню культури ділового спілкування, умінню аргументовано
захищати свої позиції;

•     посилює уяву, яка є значним стимулом для народження нових ідей, пошуку та синтезу як основи інноваційного мис­лення; оформлює внутрішній план ідей та ре­алізує його на практиці тощо.

             Психолого-педагогічні можливості методу проектів дуже високі. Проектна діяльність максимально спрямована на суб'єктне пробудження й розвиток особистості школяра. Адже, на думку академіка І. Беха, спрямованість особистості, головна її установка в дитинстві полягає в діяльнісному самовизначенні, виборі власного життєвого шляху і пошуку більш рівноправних взаємин із дорослими [7].     

            Правила успішної роботи учнів у проектній діяльності:

• У команді немає лідерів. Всі члени команди рівні.
• Команди не змагаються.
• Всі члени команди повинні отримати задоволення від спілкування і від того, що разом виконують проектну роботу.
• Кожен повинен отримувати задоволення від почуття впевненості в собі.
• Відповідальність за кінцевий результат несуть всі члени команди, які працюють над проектом.

             Сучасний урок – це твір мистецтва, де педагог уміло використовує всі можливості для розвитку особистості учня.              Пошук  і  впровадження  інноваційних  педагогічних  технологій  навчання,  що відпо відають потребам   сьогодення  це  головне  завдання  моєї  роботи  на уроках математики в   школі.  Однією  з  таких   технологій  є метод  проектів.

            За час роботи в школі ми з учнями створили декілька проектів,  серед яких і інформаційно-дослідницькі,  і практико-орієнтовані, і оглядові.

Наприклад:      5 клас  Розв’язування рівнянь.  Мандруємо областями України. (розділ ”Натуральні числа”, тема: ”Рівняння”.) ,     6 клас   Координатна площина. Математична географія,     8 клас «Теорема Піфагора»,      9 клас «Симетрія навколо нас».

            Прикладом своєї проектної діяльності на уроках математики у 6 класі хотілося б поділитися. Тема проекту «Координати… Координати… Координати ». Вибір теми проекту був продиктований тим, що одним з основних завдань навчання математики є забезпечення свідомого і міцного оволодіння системою математичних знань, навичок і умінь, необхідних у повсякденному житті і майбутній трудовій діяльності. Зважаючи на це, мета даного проекту – систематизувати і розширити основні відомості про історію виникнення координатної площини, області застосування її у географії, астрономії та різних галузях мистецтва, поглибити свої вміння знаходити положення точок на площині. Тим самим, робота учнів над проектом дозволить їм свідомо засвоїти поняття та суть координатної площини, виховати інтерес до математики, усвідомленість своїх дій і їх використання в реальному житті.

Але саме цікаве - і саме важке! - починається саме тоді, коли дитина зіштовхується з нестандартним завданням. На жаль, найбільші проблеми впровадження методу проектів викликає у викладанні математики. Учні 6 класу мали труднощі у створенні продуктів своєї роботи (презентацій). На допомогу прийшли учні 11 класу, які стали координаторами кожної групи дітей. Знання та уміння старшокласників допомогли дітям підготувати цікаві та змістовні презентації, які вони успішно представили на захисті проекту.

            Проектна діяльність учнів на уроках математики є не тільки ефективною, а й захоплюючою.  На запитання  "Чи сподобалась вам проектна діяльність?"  75 % учнів заявили про своє захоплення. Аналіз роботи учнів у групах показав, що  73 % учасників проекту працювали за дорученням координаторів групи, що свідчить про уміння організовувати і бути організованим. 17 % учнів висловили, що керівник групи був хорошим організатором,  25 % – умілим мотиватором,   58 % – хорошим організатором і умілим мотиватором, що свідчить про сформованість лідерських якостей керівників груп.  8 % учнів визнали роботу груп вимушеною,  25 % – злагодженою,  34 % – ефективною,  33 % – активною. 

      Самоаналіз учнями своєї роботи показав, що  50 % добре вивчили тему,  42 % навчилися взаємодіяти з членами групи.  Тематичне оцінювання учнів з цієї теми дало такі результати: 30 % учнів справилися з контрольними завданнями на середньому рівні; 40 % – на достатньому рівні; 30 % – на високому рівні.

            Психолого-педагогічні можливості методу проектів дуже високі. Проектна діяльність максимально спрямована на суб'єктне пробудження й розвиток особистості молодшого школяра, оскільки цілком відповідає її віковим потребам і особливостям. Адже, на думку академіка І. Беха, спрямованість особистості, головна її установка в ранньому дитинстві полягає в діяльнісному самовизначенні, виборі власного життєвого шляху і пошуку більш рівноправних взаємин із дорослими.

             Отже, метод проектів має право на використання на уроках математики, оскільки сприяє розвиткові пізнавальних навичок учнів, їхнього критичного мислення, самостійності, активності, формує навички математичного мислення високого рівня. Учні  з  задоволенням  працюють  над завданнями проектів, створюють  презентації  з  ефектами  анімації,  публікації,  веб-сайти.

            Таким чином, впроваджуючи проектні технології, можна перетворити важкі і не завжди зрозумілі для учнів теми з математики у простіші, доступніші та цікавіші. При цьому важливо створити у навчанні умови, які сприяли б формуванню у школярів пізнавальних інтересів, оскільки це один із шляхів, передумов підвищення якості навчання, всебічного розвитку особистості, який необхідно здійснювати в сучасних умовах [5].                                    

            Доцільне застосування методу проектів забезпечує розвиваюче навчання завдяки комплексному підходу до розробки навчальних проектів, сприяє розвитку творчих якостей учня, формуванню умінь самостійно конструювати знання, підвищує  внутрішню мотивацію школяра через гармонійне поєднання навчального процесу з мотивацією діяльності учня, що має для нього особистісний зміст [6].       

            У висновку необхідно відмітити, що сутність методу проектів полягає в стимулюванні інтересу учасників (учнів, педагогів) до їхньої самостійної діяльності, постановці перед ними цілей і проблем, рішення яких веде до появи нових знань й умінь.

      

Список використаних джерел

1.   Бевз Г.П. Методи навчання математики. – «Генеза»,2010
2.    Василенко С., Шубіна Т. проект «Математика – наука прикладна»//   Математика: « Шкільний світ».-№7, 2008
3.   Левченко А.В. Метод проектів як ефективна технологія навчання математики//Математична газета: « Основа».- №1, 2010
4.   Метод  проектів  на уроках математики/ Упоряд. Л.К.Гладій – Х.: «Ранок», 2012
5. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посібник. —К.: Академвидав, 2004. — 352 с.
6. Єрмаков І., Пузіков Д. Життєвий проект особис­тості: від теорії до практики: Практико-орієнтований збірник / За ред. Л. Сохань. - К.: Освіта України, 2007.—212 с.
7. Тарасюк Т. І. Форми і методи роботи з метою активізації пізнавальної діяльності учнів. – «Математика в школах України», №32, 2006.